Готується звернення криворізьких депутатів різного рівня до Президента України

Гирло балки Північна ЧервонаШановні криворізькі депутати рад різного рівня! Пропоную взяти участь у кампанії з порятунку ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона» шляхом підписання звернення до Президента. Можна взяти за основу підготовлений мною і поданий нижче текст. Якщо пропозиція підтримується, то прошу погодити текст (з можливими правками) і надати дані про імена підписантів і назви відповідних рад. Надсилати на адресу: kmpzt@ukr.net.

Микола Коробко,
депутат Верховної Ради України 1-го скликання,
голова ГО «Криворізьке міське правозахисне товариство»

Президенту України Порошенку П. О.

ЗВЕРНЕННЯ

19 липня поточного року в Тернівському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області були проведені громадські слухання щодо звіту відносно оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованої діяльності ТОВ «Схід руд трейд» з видобутку залізистих кварцитів для отримання залізовмісної добавки до цементу. Організатором даного заходу виступив уповноважений територіальний орган – департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (головуюча – Попович Є. С., начальник управління організаційної роботи, зв’язків з громадськістю і земельних ресурсів департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації).

Вказаний громадський захід проводився з порушенням положень пунктів 8, 9 Постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. про порядок проведення громадських слухань у процесі впливу на довкілля і норм ст. 133 Конституції України про систему адміністративно-територіального устрою України щодо вибору місця проведення слухання. Отже він не відповідає закону і позбавляє можливості забезпечення присутності потенційних учасників з Тернівського району, який може зазнати безпосереднього впливу внаслідок планованої діяльності.

В слуханнях взяли участь представники 3-х громадських організацій у кількості менше 10 осіб. В процесі обговорення на слуханнях з’ясувалося, що директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Р. О. Стрілець на запит суб’єкта господарювання надав неправдиву інформацію про екологічне значення території, вказавши, що «за опрацюванням наданих картографічних матеріалів встановлено, що на ділянці Червона балка родовища відсутні створені (оголошені) об’єкти природно-заповідного фонду, а також зазначена ділянка не входить до охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду». І далі: «інформація стосовно рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, рослин на ділянці Червона балка родовища у департаменті відсутні». Як наслідок, суб’єкт господарювання ТОВ «Кривбас Цемент Пром» запроектував свою плановану діяльність на частині території затвердженого Постановою Ради міністрів УРСР від 12.12.1983 р. ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона».

Заказник створено з метою збереження, серед інших природних цінностей, унікальних рослинних угрупувань типчаково-ковилових степів і рослинності кам’янистих відслонень, у складі яких присутні 6 видів рослин із «Червоної книги України», значна кількість видів рослин, що входять до списку рослин, які охороняються на території області. Тут мешкає 28 видів птахів, занесених до списку охоронних, і один вид тваринного світу, занесений до «Червоної книги України». Законодавством України не передбачено законних способів добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до «Червоної книги України».

Враховуючи той факт, що планована діяльність ТОВ «Кривбас Цемент Пром» з видобутку корисних копалин в районі балки Північна Червона позначиться непоправними екологічними наслідками, учасники обговорення одностайно і категорично заявили, що звіт оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованої діяльності ТОВ «Кривбас Цемент Пром» не може бути схвалений до практичного впровадження.

На теперішній час на веб-сайті Дніпропетровської обласної ради розміщено проект рішення «Про погодження надання ТОВ «Кривбас Цемент Пром» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування окислених залізистих кварцитів. Постійна комісія обласної ради з питань використання природних ресурсів, спираючись на висновок уповноваженого територіального органу, складений в обхід норми ст. 6, ч. 2, п. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», визнала за можливе рекомендувати погодити надання згаданого спеціального дозволу. Уповноважений територіальний орган – департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації проігнорував ризик неминучості втрат скарбів біорізноманіття, не оцінив розмір очікуваної шкоди, що вплине на довкілля, та розмір потенційної компенсації за очікувану шкоду.

Очікуване надання земельного відводу, частково за рахунок території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона», є нічим іншим, як намаганням здійснити зміну меж території об’єкта природно-заповідного фонду некомпетентним органом. Адже, згідно ст. 53 ЗУ «Про природно-заповідний фонд», рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Зміна меж, категорії та скасування статусу таких об’єктів ПЗФ проводиться у відповідності з цією статтею за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку. Зміна меж чи скасування статусу загальнодержавного значення для зазначеного об’єкта ПЗФ як представника природної спадщини з найбільшим видовим складом у цьому регіоні завдасть непоправної шкоди біорізноманіттю Криворізького регіону.

За останніми даними, показник заповідності в Україні становить 6,6%, в той час як Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.» (2011р.), розділ «Цілі 5», передбачалося розширення площі природно-заповідного фонду до 10% у 2015 р. та до 15% загальної території країни у 2020 р. Степова зона країни займає 34% території, і лише 4% її не розорано. Площа природних степових екосистем складає близько 1% від площі країни. Показник заповідності степового біогеоценозу значно поступається перед загальноукраїнським показником і вже немає шансів на його досягнення. Науковими дослідженнями встановлено, що площа степів уже менша від мінімуму, необхідного для самовідновлення та збереження генофонду всієї степової екосистеми.

За такого стану питань екобезпеки втрата кожного гектару природного степу з міркувань короткочасного економічного ефекту є ударом як по існуючій екосистемі, так і по престижу держави. Необхідно вжити термінових заходів для виправлення некритичної споживацької політики в сфері природокористування.

«Концепцією загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки» передбачалося, що виконання програми дасть змогу, серед інших позитивів: «скоординувати діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадських організацій щодо збереження біорізноманіття». Приклад з незаконним поводженням із статусом ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона», як і з багатьма іншими об’єктами ПЗФ, свідчить про повсюдну відсутність такої координації та наявність правового нігілізму.

Ми, представники депутатського корпусу рад різного рівня, обрані жителями міста Кривого Рогу, покладаємо надію, що Ви, пане Президенте України, в межах своєї компетенції вживете заходів, спрямованих на недопущення руйнації однієї з найцінніших пам’яток природи Криворіжжя – заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона».

Comments are closed.