Відкриті екологічні дані: досвід Кривого Рогу23.04.2019

Головна > Номери > Випуск №5
Тема охорони довкілля та екологічного добробуту – одна з найболючіших в Україні. Щодня ми стикаємося з вихлопами «євроблях», пилом неприбраних доріг, викидами промислових підприємств, засоленням або зникненням води в сільських криницях. Утім, переважна більшість громадян України навіть не підозрює про величезну небезпеку, яку створює захаращене та знищене нами довкілля. Водночас є й інший бік екологічної проблеми – масова істерія на кшталт «потруїли всі криниці» та «всі хворіють на рак». На цій істерії люблять заробляти в прямому та переносному значенні. Проте основна робота з наведення ладу в ставленні до довкілля – це напружена і марудна праця, яка потребує вичитування тисяч сторінок тексту, подання сотень запитів та аналізу значного обсягу числової інформації.

Від самого свого заснування громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя» зробила наголос саме на збиранні та всебічному аналізі даних про стан довкілля. Ми добре усвідомлюємо те, що без наведення фактичних даних не можна робити остаточних висновків щодо екології. І тут з’ясувалася головна проблема…

Річ у тому, що відкритих даних у сфері екології в Україні обмаль. Навіть дані метеорологічних спостережень, які опосередковано також можна зарахувати до «інформації про стан довкілля», ми отримуємо не від вітчизняного Гідрометеорологічного центру, а побічними шляхами через Всесвітню метеорологічну організацію та Агенцію з океанічних та атмосферних досліджень США. В Україні ж і досі немає ані офіційних відкритих даних про метеорологічні умови, ані про стан забруднення атмосферного повітря. Ті поодинокі сторінки з публікаціями про «забруднення повітря сьогодні» – лише мізерний огляд наявної в державі фактичної інформації. І до цього додається інша проблема – всі організації-розпорядники інформації намагаються надавати усереднені на місяць-рік дані, старанно уникаючи надання первинних (неусереднених) даних. Для людей, які знаються на методах аналізу будь-якої числової інформації, зрозуміло, що найбільшу цінність становлять саме первинні дані… А арифметичне середнє за місяць-рік можна порахувати й самостійно. Зрештою, ми витрачаємо кошти платників податків для утримання всіх державних структур саме для проведення спостережень, а не для обчислення «середнього по лікарні».

Навіщо нам потрібні відкриті дані в екології? Що з ними робити? Який сенс публікувати таблиці з десятками, сотнями тисяч спостережень, якщо можна опублікувати простий усереднений річний індекс забруднення? Вся річ у тому, що публікація первинних даних дає змогу поєднати їх з інформацією з інших джерел (даних про забруднення повітря з даними метеорологічних спостережень, а також з даними про стан захворюваності, даних про склад річкової води з даними про рибогосподарську діяльність). А ще неусереднені дані допомагають здійснити детальний аналіз «що відбувалося в конкретний момент часу», і це значно полегшує пошук причин тієї чи іншої ситуації.

Проблема криворізького повітря

Починаючи з 2012 року в Кривому Розі функціонує автоматизована система моніторингу якості атмосферного повітря. Це одне з найперших міст України, яке запровадило подібну систему. Понад те, нині Кривий Ріг є абсолютним лідером із впровадження автоматизованих систем моніторингу. Великими промисловими підприємствами міста встановлено понад 20 автоматизованих постів спостереження. Дані, які отримуються цими постами, планується передавати до єдиного міського порталу «Екологічний моніторинг». Чи радіють криворіжці подібним нововведенням? Почасти, адже з’являються засоби контролю «там, де я живу». Втім, автоматизовані системи здебільшого є такими собі «чорними ящиками». Дані деяких постів спостереження викликають великі сумніви щодо їхньої правдивості. Саме аналіз відкритих даних однієї з промислових систем моніторингу дав нам змогу виявити відверту фальсифікацію даних екологічного моніторингу!

Яка інформація потрібна

Державною установою, яка здійснює спостереження за забрудненням атмосферного повітря в населених пунктах України, є Гідрометеорологічний центр України. В Кривому Розі Гідрометеоцентр здійснює спостереження на п’ятьох стаціонарних постах. Для кожної речовини виконуються спостереження 2–4 рази на добу. Для того щоб отримати первинні дані цих спостережень, нам знадобилося півроку переписки та звернення до народних депутатів України.

Що цікавить пересічного громадянина України? Безпека себе та своїх близьких. На свідомість людей найбільше діє фактична інформація «сьогодні о 19-й годині забруднення становило…», ніж «минулого місяця було…».Тож найціннішими з соціального погляду є оперативні неусереднені дані про довкілля, ніж середні за місяць. Активістам та громадським організаціям слід наполягати саме на оперативній публікації первинних неусереднених даних. На нашу думку, всі інші типи подання екологічної інформації є звичайним окозамилюванням, намаганням «розмазати» факти про екологічні інциденти в масиві «приблизно нормальних» спостережень. Досвід Кривого Рогу показує: якщо середньомісячна концентрація формальдегіду перевищувала санітарну норму в 3–4 рази, то середньодобові перевищення в цей місяць могли становити 12–14 разів. Комплексне дослідження таких даних у сукупності, наприклад, з інформацією про стан захворюваності дає змогу оцінити вплив підприємств-забруднювачів на стан здоров’я мешканців міста.

Ще більш вичерпною була б інформація з автоматизованих постів моніторингу якості повітря, які встановлюються безпосередньо на джерелах викидів. Аналіз таких даних дасть змогу дати об’єктивну оцінку ефективності роботи газоочисного обладнання підприємств, а головне – оцінити достовірність даних, які подають підприємства для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин. На жаль, наразі чинне законодавство України не зобов’язує підприємства встановлювати таке обладнання на джерелах викидів. Проте завдяки ухваленому Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» ми маємо можливість вносити цю вимогу до дозвільних документів, які надає Мінприроди для здійснення будівництва нових чи реконструкції наявних об’єктів, і міністерство почало дослухатися до вимог громадськості.

Які ще складнощі виникають

На жаль, в Україні надзвичайно низька культура роботи з геопросторовою інформацією. Більшість лабораторних установ не лише не знає координат розташування своїх спостережних об’єктів, а й не має сучасних карт з їхнім відзначенням на місцевості. Не слід забувати, що інформація про стан довкілля – це просторова інформація. Кожен пост спостереження, кожна відібрана проба води чи повітря має конкретну прив’язку в просторі та часі. Без координатної прив’язки даних ми втрачаємо не лише величезний обсяг корисної інформації, а й можливості використання сучасних методів аналізу просторової інформації та пошуків просторових закономірностей.

Окремо слід сказати про дані космічних досліджень, які зараз у великій кількості надаються у вільному доступі світовими науково-дослідними організаціями. Так, дані космічної зйомки – це також «відкриті дані» в прямому значенні цього терміну. Адже вони придатні до безпосередньої машинної обробки, структуровані, містять вичерпну метаінформацію. Окрім цього, величезна кількість матеріалів у вільному доступі сприяє розвитку незалежних експертиз фактичного стану територій (будь-хто може отримати результати космічної зйомки та провести власне дослідження, наприклад, щодо вирубки лісів, стану озеленення санітарно-захисних зон підприємств, розповсюдження газо-пилових шлейфів від підприємств-забруднювачів, випалювання сухостою тощо).

Торік ми здійснили аналіз розвитку рослинної маси в Кривому Розі та на довколишніх територіях. З використанням даних космічної зйомки ми побудували карту, де зазначено, яка саме рослинність поширена на конкретній території: трава, невисокі кущі, нещільні деревні, дерево-чагарникові насадження тощо. Також на карті було показано території взагалі без рослинності та водні об’єкти. Побудована карта дала змогу обчислити відсоток озеленення промислових майданчиків та санітарно-захисних зон крупних промислових підприємств. Результати цієї роботи викликали жваві обговорення та констатацію міською владою проблеми недостатнього озеленення та неналежного догляду за санітарно-захисними зонами з боку криворізьких підприємств.

Comments are closed.