Микола КОРОБКО в 2015-му році (у свої вже тоді 78 років) під час волонтерської своєї роботи на одному з оборонних заводів у Кривому Розі під час російсько-української війни.
Фото Петра ЛИСЕНКА.

ЗА ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОННИХ СТРУКТУР УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Микола Коробко дуже добре розумів, що незалежна держава має бути надійно захищеною, а тому і своєю діяльністю (в тому числі – як співзасновник всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України») намагався сприяти зміцненню її оборонних структур. І ось, наприклад, як він описував ситуацію навколо утворення СОУ вже у 2-му числі новонародженої газети за вересень 2006 року в матеріалі «Щоб Україна була нездоланною»:
«Питання створення СОУ зародилося в надрах Народного руху України. На першому з’їзді Спілки були представлені всі регіони Радянського Союзу, де проходили службу українці. Причому командування радянської армії всіма засобами намагалося не допустити офіцерів до участі в з’їзді: відмінялися відпустки, відрядження, українців-офіцерів терміново відкликали у військові частини. А Будинок Центральної Ради (нині – Будинок учителя), де проходив з’їзд, оточили трьома кільцями представники силових структур. Доходило навіть до фізичного зіткнення… Намагання зірвати з’їзд мали місце і під час роботи з’їзду, а керівництво Київської військової округи обіцяло потопити в Дніпрі його делегатів…».
А ось ще один важливий фрагмент цього матеріалу:
«Багатьом учасникам нинішнього ювілейного з’їзду вперше стало відомо про те, як у часи виокремлення українських збройних сил із загальносоюзного стану групою офіцерів-членів СОУ (Олександр Скипальський, Григорій Омельченко та інші), що служили в спеціальних підрозділах, були зірвані плани незаконної передачі 80 бойових літаків і вивезення військового майна майже на 1 млрд. карбованців до Росі. Завдяки пильності й рішучості представників СОУ зазнали невдачі плани антиукраїнських сил зірвати проведення Всеукраїнського референдуму з питання набуття Незалежності України. А по завершенню 2-го з’їзду СОУ, що відбувся в листопаді 1991 року його делегати (так само, як і Міністр оборони України Костянтин Морозов) відбули до військових частин, щоб прийняти присягу на вірність народу України від одномільйонного військового угрупування, що було дислоковане на території України…».
А в числі 7-му газети «Промінь Просвіти» за квітень 2012-го року вміщений дуже важливий документ під заголовком: «З метою сприяння вдосконаленню воєнної організації держави. Воєнна організація і сектор безпеки України повинні функціонувати рівновіддалено від партідеологій». Його автори – народний депутат України 1-го скликання Микола Коробко і полковник Петро Лисенко, голова Криворізької організації СОУ. Важливий і підзаголовок: «Пропозиції до парламентських слухань на тему: «Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України». А в кінці матеріалу чітко й коротко мовиться про таке:
«ПРОПОНУЄМО: 1. Доручити профільним комітетам Верховної Ради України розробку й розглянути зміни і уточнення до законодавства, що регламентує діяльність Воєнної організації та сектору безпеки України, якими зобов’язати суб’єкти забезпечення безпеки, зокрема, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, Збройні Сили України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну прикордонну службу України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України у межах їхніх повноважень і відповідальності, створити умови, які б не допускали дій партійного впливу (або таких, що можна так розуміти) щодо представників Воєнної організації і сектору безпеки України та розглядати такі випадки як виникнення загрози національній безпеці України. 2. Верховній Раді України організувати загальнонаціональний процес розробки й затвердження на загальнонаціональному рівні Загальнодержавної системи патріотичного виховання молоді і, зокрема, молодого захисника Вітчизни, гарантованої від партійно-ідеологічного впливу на всіх рівнях, починаючи з найнижчого (село, район, місто…) і яка зміцнювала б державну політику з питань національної безпеки».

ЗАХИСНИК ЖИВОЇ ПРИРОДИ І ПРАВ ЛЮДИНИ

Я у своєму житті не зустрічав більш яскравого і діяльного захисника живої природи і прав людини, ніж Микола Іванович Коробко. Протягом тих більше тридцяти років, коли його знав і з ним працював у громадських організаціях, я не міг навіть уявити, щоб він комусь відмовив у допомозі з вирішення питань у цій сфері діяльності. Та й далеко, мабуть. не тільки один я так вважав. Зокрема, після того, як не стало Миколи Івановича, Сергій Федоринчик, керівник інформаційного центру Української екологічної асоціації «Зелений світ» (за статутом 1992 р.) в некролозі у парламентській газеті «Голос України» від 6 квітня 2021 року, підкреслив:
«…В Україні Микола Іванович відомий як лідер екологічного руху. Народний депутат ще в 1992 році доводив: «Жодних істотних позитивних зрушень на краще в стані довколишнього середовища не буде, поки в кожному районі, місті чи селищі не буде створено хоч маленької екологічної організації, яка захищала б природу… від дій влади»… Так була сформована «доктрина Коробка»: «Кожна екологічна організація має посильно сприяти появі та зміцненню нових екологічних груп та організацій по всі й країні, щоб загальна потужність та можливості впливу екоруху в суспільстві зростали».
Але при цьому його діяльність постійно наштовхувалась на жорстку протидію рейдерів (як на всеукраїнському, так і на місцевому рівнях). Наведу для початку як приклад щодо цього уривок із матеріалу голови Сіверськодонецької міської організації «Зелений світ» Сергія Камишана, вміщеного в 7-му числі газети «Промінь Просвіти» за квітень 2007-го року під заголовком «Відбувся VII з’їзд «Зеленого світу»:
«31 березня 2007 року відбувся VII зїзд Української екологічної асоціації «Зелений світ». В його роботі взяли участь делегати від 58 громадських екологічних організацій із 82, які входять нині до складу асоціації. Ця структура передбачає з часу свого створення (1989 рік) безпосереднє членство природоохоронних НГО без утворення обласних структур. З’їзд подовжив повноваження голови асоціації Миколи Коробка (Кривий Ріг) і заступника Олександра Багіна (Горлівка), членів «Зеленої ради» (в тому числі луганчанина Валерія Денщика), обраних на з’їзді в Миколаєві в 1997 році, прийняв до складу об’єднання 10 нових членів. Попередній зїзд найбільшого в Україні об’єднання екологічних громадських організацій відбувся дев’ять років тому, і асоціація зіштовхнулася зі значними проблемами після того, як у 1994 році проти неї була здійснена перша в Україні рейдерська атака з метою захоплення організації. Тоді невелика група організацій «ЗС», очолюваних членами Партії зелених України, провела свій з’їзд у Києві й обрала головою «ЗС» Юрія Самойленка. Хоча більшість організацій, які входили до «ЗС», не підтримали тоді партійців і провели паралельний з’їзд у Донецьку, який підтвердив повноваження Миколи Коробка», майно асоціації (в тому числі офіс на Контрактовій площі в Києві) і її печатка залишились у рейдерів. а сама назва організації широко використовувалась ПЗУ під час парламентських виборів у 1998 і 2002 років. А 2000 року Юрій Самойленко зареєстрував у Мінюсті новий варіант статуту, який суттєво відрізняється від того, який визнають більшість організацій, які входять до складу асоціації. 2007 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив Юрію Самойленку в позові про вилучення у асоціації «ЗС» статуту, на базі якого асоціація діє…»
За схожою схемою (починаючи з 2008-2009-го років у Дніпропетровську й Кривому Розі) була проведена і рейдерська атака проти криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, яке з 2000-го року очолював Микола Коробко. В результаті (з метою збереження і всієї команди просвітян-правозахисників, і газети) з ініціативи Миколи Коробка довелося створювати нову в місті у листопаді 2010 року організацію (ГО «Криворізьке міське правозахисне товариство»), а в 2017-му реєструвати її нову газету: «Промінь Просвіти Є».
А щодо захисту прав людини, то у Миколи Івановича , крім всього іншого, – велике число перемог у різного роду судах (у тому числі – у Європейському Суді з прав людини у справі «Анатолій Макарович Білий і Лідія Іванівна Біла проти України» на засіданні 18 червня 2013 року, де він представляв інтереси названих позивачів). До того ж, ці всі перемоги в сумі своїй були справді феноменальними, оскільки Микола Коробко не мав юридичної освіти!

ЗА ВСЕ РІДНЕ, УКРАЇНСЬКЕ

Микола Коробко всім серцем своїм любив Україну – це було добре видно у всіх його справах. Тобто, це була справжня любов, а не на показ, чим відзначаються дії чималого числа наших політиків. Тим більше – нікому цю свою любов не нав’язував, а просто своїми впевненими діями вів нас за собою. При цьому ось як він згадував про одну з найзнаменніших подій з історії сьогочасної України в матеріалі «Нас ніколи не полишало прагнення незалежності» (Газета «Промінь Просвіти», число 15 за серпень 2015 року.)
«…досить поширеною є точка зору про те, що незалежність дісталася майже випадково, лише за збігом обставин. І все ж, попри розповсюдженість такого трактування доленосного для країни кроку, події, з цим пов’язані, мали інший характер. І свідченням цьому є документи. Саме вони засвідчують наявність змагань за українську волю від перших десятиліть накинутого Україні царського протекторату в середині сімнадцятого століття (козацьке повстання під проводом гетьмана Івана Мазепи і Конституція Пилипа Орлика) до часів Центральної Ради початку двадцятого століття та визвольних боїв підрозділів ОУН-УПА середини двадцятого століття та протистояння тиранії колонізаторів з боку діячів дисиденства другої половини двадцятого століття. Весь цей багатовіковий шлях до омріяної незалежності пройшли численні покоління нашого народу…».
А потім продовжив:
«…І той день настав. 16 липня 1990 року за присутності тисяч людей біля стін Верховної Ради депутати проголосували за прийняття Декларації. Гаряче обіймалися депутати, що входили до складу групи «Народна Рада», і обмінювалися автографами на обкладинках текстів Декларації, обіймалися, плакали і співали пісень наші співгромадяни біля Верховної Ради. Розпочиналася справжня новітня історія України, рушійною силою якої за історичною традицією продовжував бути сам народ…».
Микола Іванович Коробко, можна сказати, горою стояв за все те українське, що збагачувало світ колись і збагачує у часи сьогодення. І йому, одному з творців незалежної Української держави, Бог дарував можливість робити це в умовах незалежності тридцять років, які він прожив на повну потужність як ЛЮДИНА-ТВОРЕЦЬ. Але за все рідне, українське, він боровся і виступав не тільки за часів уже незалежної України, а все своє життя: мужньо і послідовно. Народжений у трагічному для українського народу 1937-му, він навіть за часів сталінщини не пов’язав собі на шию червоний піонерський галстук, не став комуністом (і це дуже зашкодило у кар’єрному зростанні) та й не долучився як активіст і до інших партій в Україні, бо вважав, що створені вони були і діяли під впливом олігархату, а значить – не були вільними і незалежними структурами. Ось, наприклад, деякі фрагменти з його допису «Щоб не було Червоної книги мов…», який було опубліковано ще 1988-го року в журналі «Вітчизна» (в числі 3-му за той рік; а весь він був передрукований у числі 1-му за січень 2019-го року в газеті «Промінь Просвіти Є»):
«…Духовне багатство народу прямо пропорційне рівню його творчої активності. Час перебудови змушує замислитись над духовністю нашого життя і долею виразника дум народних – митця, так само, як і простого трудівника, творця біографії своєї країни…»… « «…Дмитро Гнатюк якось приїздив до Кривого Рогу. Шанувальникам свого таланту, які заповнили зал палацу культури, повідомив, що виконає «украинскую народную песню». І це перед слухачами, щонайменше три чверті яких ще з діда-прадіда пов’язані з українською мовою, а решта живе в Україні далеко не перший рік та ще й цікавиться її культурою не менше від самих українців (за власним бажанням прийшли послухати пісню!). Логічна ниточка від цієї «сором’язливості» вжити рідне слово тягнеться до факту, коли ознакою «безкультур’я» стає послуговування словами «будь ласка», «дякую» у громадських місцях великого міста. І саме у такому контексті і народна пісня стає екзотом: співати в оригіналі – годиться, говорити – ні. Ось на гастролях у Кривому Розі Кримський український драматичний театр. Послухаймо поза сценою мову акторів. Неймовірно, але жоден з них у звичайній розмові не послуговується рідним словом. Як же тоді він може трепетно донести велич і красу цього слова до глядача, до народу? Висновок обивателя? Його тепер можна почути скрізь, і у книгарні так само. Ось дитя просить маму купити саме ось цю, українську книжечку. Мама зі значним акцентом напівзабутої мови відстрашує дитя, зневажливо вказуючи на мову видання, і з переможним виглядом оглядає присутніх. Знай, мовляв, наших! Ось інший відвідувач відхиляє пораду працівниці магазину купити цікаву українську книжку, заявляючи, що він по-французькому не читає… А варто заговорити більш-менш правильною мовою, як тебе запитують, чи не вчитель ти часом. Вчителю можна вибачити, бо у нього робота така, а іншим – зась!.. – дивак та й годі! І як потрібне за таких обставин натхненне слово справжнього митця, який майстерно володіє словом, котре вщент розбиває скепсис…».

Сергій ЗІНЧЕНКО

Джерело: «Промінь Просвіти Є»

“Після прийняття заяви про вчинення злочину органи міліції зобов’язані надати заявнику виписку про прийняття повідомлення!”
Для підстраховування в листі також можна вказати про те, що заявник ознайомлений з положеннями статті 383 КК, що передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину. Інформація про злочин має бути внесена слідчим або прокурором в ЄРДР не пізніше за24 години.
Якщо повідомлення було подане потерпілим, він також має право отримати документ, що підтверджує факт його подання і реєстрації (п. 2 ч. 2 ст. 56 КПК). Така інформація надається у вигляді виписки, в якій вказується номер кримінального провадження, дата надходження повідомлення, прізвище та ініціали заявника або потерпілого, дата внесення в ЄРДР, орган, що здійснює досудове розслідування, правова кваліфікація і фабула можливого злочину.
На сьогодні за загальним правилом заява про злочин повинна подаватися в міліцію, оскільки розслідування більшості кримінальних злочинів входить до підслідності працівників міліції. До виключень віднесені випадки вчинення злочинів самими працівниками правоохоронних органів, суддями, а також посадовцями, які віднесені до 1-3 категорії державних службовців. Розслідування цих злочинів доки здійснюється слідчими органів прокуратури (п. 1 Перехідних положень КПК).
Треба також відмітити, що заява повинна подаватися за місцем скоєння злочину, а якщо таке місце визначити неможливо, то питання місця проведення досудового розслідування вирішується прокурором з урахуванням місця виявлення ознак злочину, місцезнаходження більшості свідків або підозрюваного, а також місця, де було закінчено правопорушення або настали його наслідки тощо.
Проте, якщо повідомлення буде подане з порушенням цього правила, то це не може бути підставою для відмови в його прийнятті, оскільки згідно з ч. 2 ст. 218 КПК слідчий зобов’язаний проводити розслідування до тих пір, поки прокурор не визначить іншу підслідність.
За матеріалами Блогу Павла Малиневського www.uadvokata.com.ua.
Далі пропонується декілька зразків заяв про різні злочини:

Начальнику ________________ ГУМВС України
в __________ області
вул._____________ ,__,
міста ______________ ,__________ області

Громадян України ,

___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИНИ
(у порядку ч.1 ст. 55, першого речення ст. 215 та ч.2 ст.217 КПК України)
про дії які, вчинені громадянкою України _________________________________(П.І.Б.), що мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.189 КК України (Вимагання) .

Нами, громадянами України,___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), отримано поштове відправлення у якому було вкладено лист з назвою: рішення № _____ від __.__.201_ року про застосування штрафних санкцій ( далі — рішення № _____ від __.__.201_ року), рішення №_____ від __.__.201_ року про застосування штрафних санкцій ( далі — рішення№______ від __.__.201_ року ) підписане громадянкою України ___________________(П.І.Б.). Ці листи громадянкою України ___________________(П.І.Б.)підписані від імені суб’єкта господарської діяльності — юридичної особи з назвою “Управління Пенсійного фонду України в м._______________ ___________ області Пенсійного фонду України” .
Відповідно до того, що Рішення № ____ від __.__.201_ року та Рішення №______ від ___.__.201_ року складено від імені , територіального органу виконавчої влади України , за ч.7 Указу Президента України №384 від 06.04.2011 року “Про пенсійний фонд України “, управління Пенсійного фонду України в м. ______________ __________ області, але у реквізитах цього листа управління ПФУ в м.______________ було вказано чомусь ЄДРПОУ 21792459 , як суб’єкта господарської діяльності .
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (далі — ЄДРПОУ) створений і ведеться у порядку , встановленому Положенням про ЄДРПОУ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N118.
Навіть назва ЄДРПОУ свідчить про те, що до нього не можуть бути внесені відомості про органи державної влади оскільки цей реєстр створений для реєстрації підприємств та організацій України, якими органи влади не можуть бути апріорі.
Згідно п.1 Положення про ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України — це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
Згідно п.3 Положення про ЄДРПОУ до Державного реєстру включаються дані про такі суб’єкти господарської діяльності:
юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;
юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи , розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.
На підставі вищенаведеного до ЄДРПОУ можуть бути внесені відомості виключно про осіб , які здійснюють господарську діяльність і є суб’єкти господарської діяльності.
Таким чином наявність ідентифікаційного коду ЄДРПОУ і реєстрація у ЄДРПОУ доводять ту обставину, що ЮО “УПФУ в м._______________ “ є суб’єктами господарської діяльності.
Згідно ч.1 ст.8 ГК України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. На підставі приписів ч.2 ст19 Конституції України та ч.1 ст.8 ГК України ЮО “УПФУ в м._______________ “ не може бути і не є органом державної влади.
У зв’язку з цим ___________________(П.І.Б.) не може бути начальником управління Пенсійного фонду України в м._______________ __________ області і тому не є посадовою особою державного органу влади, а отже не є суб’єктом владних повноважень і може виступати тільки від себе особисто у статусі громадянина України оскільки здійснення владних повноважень суб’єктами господарювання не передбачено жодною нормою чинного законодавства України.
За таких обставин між нами громадянами України, ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), та приватною юридичною особою суб’єктом господарювання “Управлінням ПФУ в м.______________ “ або громадянкою України ___________________(П.І.Б.) можуть виникати виключно цивільні правовідносини, які регулюються основним актом законодавства — цивільним кодексом України ( далі — ЦК України), а у випадку наявності господарських правовідносин Господарським кодексом України ( далі — ГК України).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 173 ГК України :
1. Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
2. Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання та організаційно-господарські зобов’язання.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України :
1. Господарські зобов’язання можуть виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Оскільки між нами громадянами України,___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.) та приватною юридичною особою , суб’єктом господарської діяльності управління ПФУ в м._______________ “ не може бути укладено і не укладалось будь яких господарських договорів, а предмет спору не випливає з господарських правовідносин, то даний позов не підлягає розгляду у місцевому господарському суді з огляду на приписи ст.17 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України :
1. Зобов’язанням є право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
2. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України :
1. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між нами громадянами України,___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), та приватною юридичною особою суб’єктом господарської діяльності управління ПФУ в м._______________, а також громадянкою України ___________________(П.І.Б.) не існує жодних правовідносин оскільки не укладалось ні будь яких господарських , ні будь-яких цивільних договорів та не вчинялось будь-яких інших правочинів, які б мали юридичним наслідком виникнення взаємних прав та обов’язків.
Не зважаючи на те, що у нас відсутні будь які зобов’язання перед суб’єктом господарювання приватною юридичною особою “ Управління ПФУ в м________________ “ , що має ЄДРПОУ ________ та не бюджетний рахунок №______________ МФО ______ та особисто перед громадянкою України ___________________(П.І.Б.), остання складає якісь рішення прикриваючись іменем суб’єкта господарювання — ЮО “УПФУ в м. ______________ “ та вимагає сплатити кошти у грошовому вимірі ,у розмірі ___ гривень з кожного на не бюджетний рахунок №______________ МФО____ .
Таким чином громадянка ___________________(П.І.Б.) суму у грошовому вимірі ___ гривень з кожного вимагає перерахувати :
- на рахунок приватної юридичної особи суб’єкта господарської діяльності ,управління ПФУ м.______________ код за ЄДРПОУ ________ ;
- та на не бюджетний рахунок №______________ МФО ______.
Оскільки за нормами ч.6 статті 9. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску ЗУ “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на який вона посилається у рішенні встановлено :
“6. Для зарахування єдиного внеску в центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску”.
За п.2.1 Наказу Міністерства фінансів України від 31.08.2011 N 1077 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 вересня 2011 р. за N 1095/19833 Про затвердження Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
“2.1. Пенсійний фонд України та територіальні органи Пенсійного фонду України (далі — органи Пенсійного фонду України) відкривають в органах Казначейства України не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі — рахунок 3719) “.
Крім того відповідно до відповіді від __.__.2013 року №___/_______ приватної юридичної особи , суб’єкта господарської діяльності, управління ПФУ в м.________________ в управлінні Державної казначейської служби України у м.______________ управлінням відкрито рахунки із балансовим рахунком ____ і один з яких і є не бюджетний рахунок №______________.
Тому така протиправна вимога громадянки України ___________________(П.І.Б.) перерахувати нашу приватну власність гроші у розмірі ___ гривень з кожного на позабюджетний рахунок №______________ МФО ______ юридичної особи приватного права суб’єкта господарської діяльності управління ПФУ в м.______________ __________ області , яка має код за ЄДРПОУ ________ є ще одним підтвердженням , що така вимога не може виходити від органу державної влади , оскільки за нормами статті 3 Обмеження фінансування органів державної влади Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»
«Органам державної влади забороняється … мати позабюджетні спеціальні рахунки «.
Тому такі дії громадянки України ___________________(П.І.Б.) носять ознаки складу злочину встановленого статті 189. (Вимагання) КК України .
Думаю такі дії громадянки ___________________(П.І.Б.) є умисними з власної ініціативи.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 17, 55, 56, ч.1, 4, 5 ст. 214, першого речення ст. 215 КПК України,
прошу:
1) Прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинені злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань та видати мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію даної заяви про злочини, та її реєстрацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2) Розпочати за цією заявою про злочини досудове розслідування у формі досудового слідства відносно громадянки України , ___________________(П.І.Б.) , що мають ознаки складу злочину, передбаченого за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст.189 ( Вимагання ) Кримінального Кодексу України.
3) Повідомити нас письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст. 189 ( Вимагання ) Кримінального Кодексу України, що вчинені.
Додаток :
1. Копія Рішення № _____ від __.__.201_ року складеного ________________(П.І.Б.) — 1 аркуш.
2.Копія Рішення № ____ від __.__.201_ року складеного ___________________(П.І.Б.) — 1 аркуш.

«____» _______ 2013 року

ЗАЯВНИКИ :

Начальнику ________________ ГУМВС України
в __________ області
вул. ____________ ,__,
міста ______________ ,__________ області

Громадян України ,
___________________(П.І.Б.) та
___________________(П.І.Б.)
вул.___________ , буд.___, кв.___
місто ________________________
_________________ області _____
тел. _________________________

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИНИ
(у порядку ч.1 ст. 55, першого речення ст. 215 та ч.2 ст.217 КПК України)
про дії які, вчинені ___________________(П.І.Б.) головним спеціалістом відділу ПОІС та М управління ПФУ в м._______________ __________ області,що мають ознаки складу злочину , передбаченого ст.206 КК України ( незаконне перешкоджання законній підприємницькій діяльності), 366 КК України ( службове підроблення ) та ст.367 КК України (службова недбалість ) .
Нами, громадянами України, ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), отримано поштове відправлення у якому було вкладено лист з назвою: Акт № ___ від __.__.201_року ( далі Акт №___) невідомої перевірки “про неподання фізичною особою -підприємцем , Кононовою Наталією Євгеніївною , ЗВІТУ про суми (у грошовому вимірнику ) нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України” підписаний ___________________(П.І.Б.) та Акт №____ від __.__.201_ року ( далі Акт №____ )невідомої перевірки “ про неподання фізичною особою -підприємцем ,___________________(П.І.Б.), ЗВІТУ про суми ( у грошовому вимірнику ) нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України” підписаний ___________________(П.І.Б.) .
Відповідно до того ,що законодавством України не встановлено для нас , громадян України -підприємців обов’язку вести бухгалтерський облік і як наслідок подавати фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, яка ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку за нормами ч.8 ст.19 Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю Господарського кодексу України , якою встановлено , що
“8. Усі суб’єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов’язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством”.
бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
користувачі фінансової звітності (далі — користувачі) — фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;
Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності
1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
2. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку”.
Стаття 20. Обчислення та сплата страхових внесків
1. Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Крім того за абз.1 та 3 ч.1 ст. 1 ЗУ “Про громадянство України” визначено , що громадянство України — це правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах і обов’язках та громадянин України — особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України, і так як управління Пенсійного Фонду України в м________________, є органом державної влади держави Україна з якою я , як громадянин маю правовий зв’язок , що знаходить свій вияв у наших взаємних правах та обов’язках у тому числі і обов’язків щодо сплати податків , зборів ,обов’язкових платежів .
Тому у відносинах з управління Пенсійного фонду України в м._______________ , ми можемо виступати ВИКЛЮЧНО ,як громадяни України — підприємці у розумінні ст. 58 , ст. 128 ГК України та відповідно до інформації про громадянство України внесеної щодо мене особисто до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за п.70.1 ст.70 ПК України .
Тому, ми громадяни України ,що зареєстровані підприємцями , а саме громадяни -підприємці за ст.128 ГК України не є фізичною-особою-підприємцем та не маємо обов’язку ні вести бухгалтерський облік , ні подавати будь-яку звітність у тому числі і до управління ПФУ в м._______________ ___________області , яка не може бути нами складена у відсутність бухгалтерських документів .
І як наслідок немає жодних підстав для проведення будь-яких перевірок чи планових , чи позапланових.
Але не зважаючи на це нам такий обов’язок встановлено головним спеціалістом відділу ПОІС та М юридичної особи, управління ПФУ в м._______________ ___________області ___________________(П.І.Б.) Якою і складено ,щодо нас громадян -підприємців Акт за №___ та Акт №___ як до фізичних осіб- підприємців “про неподання фізичною особою -підприємцем , ЗВІТУ про суми ( у грошовому вимірнику ) нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України”.
Із логіки Акту № ___ та Акту № ___, які складені за неподання необов’язкового для нас звіту, законодавством передбачено проведення саме позапланового заходу :
- і відповідно до ч.1 ст.6 Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності “ “1. Підставами для здійснення позапланових заходів є: неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів” ;
- і відповідно до п. 2 та 8. Постанови КМУ від 09.03.2011р. “Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, якою встановлено ,що
2.” Планові та позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника єдиного внеску, або у приміщенні відповідного органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові перевірки проводяться на підставі бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів”.
8. “ Позаплановою перевіркою є перевірка платника єдиного внеску, яка не передбачена у квартальному плані роботи органу Пенсійного фонду України.
Позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України без попереднього повідомлення платника єдиного внеску за наявності однієї з таких обставин:
неподання в установлений строк платником єдиного внеску звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності”.
Частиною 6 ст.7 Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю) ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності “ передбачено , що :
“6. За результатами здійснення … позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:
тип заходу (плановий або позаплановий)”.
У відсутність повноважень на проведення позапланової перевірки у громадянина -підприємця , що не веде бухгалтерського обліку та у порушення ч.1 ст.6 Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) , 6 ст.7 Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю) Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності “ та п. 2 та 8. Постанови КМУ від 09.03.2011р. “Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” проведена НЕВІДОМА законодавству України перевірка та у Акті за №391 та Акті №405 навмисно не вказано яка проводилась перевірка , тип заходу , перевірки, як позапланова , що є службовою недбалістю головного спеціаліста відділу ПОІС та М юридичної особи, управління ПФУ в м________________ __________ області ___________________(П.І.Б.)
Такі дії головного спеціаліста відділу ПОІС та М управління ПФУ у м. ______________ ___________________(П.І.Б.)по складенню Акта №___ та Акта №___ без вказівки типу заходу підтверджують:
- свідомої підробки Актів №___ та №___ НЕВІДОМИХ перевірок __.__.201_ року , для проведення яких не було законодавством встановлених підстав ;
- факт службової недбалості , що умисно не вказано тип заходу ( плановий чи позаплановий), бо такого заходу не було .
Розуміючи протиправність своїх дій головний спеціаліст відділу ПОІС та М управління ПФУ у в м________________ __________ області ___________________(П.І.Б.) свідомо у Акті №____ та Акті №-__ не вказала , яка проводилась перевірка , чим скоїла службову недбалість та підтвердила факт не проведення будь-якої перевірки.
Про таку невідому перевірку мені особисто не було повідомлено ні управлінням ПФУ у м.________________, ні ДПІ у м._______________. згідно з п.1 та 5 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності “ від 23 липня 1998 року N 817/98 встановлено, що
“ 1. Установити, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності (далі — контролюючи органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
5. Контролюючи-ми органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, є:
а) органи державної податкової служби — стосовно сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів …
Зазначені у цій статті контролюючи органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.
Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними органами забороняється. ”
Крім того ми не були присутні при цій перевірці та нам не вручались ні копія посвідчення ,ні копія направлення на позапланову перевірку призначену на 07 червня 2012 року у порушення ч.5 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності “ встановлено ,що
Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)
5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених цією статтею”.
За нормами ч.11 статті 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності “ , якою встановлено:
“11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання”.
А тому нами до такої перевірки головний спеціаліст відділу ПОІС та М управління ПФУ в м. _______________ __________ області ___________________(П.І.Б.) не допускалась тому не мала права його проводити .
Отже такі позапланові заходи __ _______ 201_ року у нашій присутності керівників суб’єкта господарювання, тобто у присутності громадянин -підприємців — ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.) не здійснювались , а це говорить про те, що їх взагалі не було.
Тому факт проведення самих НЕВІДОМИХ перевірок __ _______ 201_р. та АКТи таких невідомих перевірок підроблені ,що носить ознаки складу злочину встановленого ст.206 КК України ( незаконне перешкоджання законній підприємницькій діяльності), 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень ), 366 КК України ( службове підроблення ) та ст.367 КК України (службова недбалість ).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 17, 55, 56, ч.1, 4, 5 ст. 214, першого речення ст. 215 КПК України,
прошу:
4) Прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинені злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань та видати мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію даної заяви про злочини, та її реєстрацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
5) Розпочати за цією заявою про злочини досудове розслідування у формі досудового слідства відносно головного спеціаліста відділу ПОІС та М управління ПФУ в м. ______________ __________ області ___________________(П.І.Б.) за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.206 КК України (незаконне перешкоджання законній підприємницькій діяльності), 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень ), 366 КК України ( службове підроблення ) та ст.367 КК України (службова недбалість ) .
6) Повідомити нас письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст.206 КК України ( незаконне перешкоджання законній підприємницькій діяльності), 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень ), 366 КК України ( службове підроблення ) та ст.367 КК України (службова недбалість ) , що вчинені.
Додаток:
1.Копія Акту №___ від __.__.2012 року невідомої перевірки складеного ___________________(П.І.Б.) -1 аркуш ;
2.Копія Акту №____ від __.__.201_ року невідомої перевірки складеного ___________________(П.І.Б.) -1 аркуш .

«____» ____________ 2013 року

ЗАЯВНИКА :

Начальнику ________________ ГУМВС України
в __________ області
вул. ____________ ,__,
міста ______________ ,__________ області

Громадян України ,
___________________(П.І.Б.) та
___________________(П.І.Б.)
вул.___________ , буд.__, кв.___
місто _______________
__________ області
тел._________________

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИНИ
(у порядку ч.1 ст. 55, першого речення ст. 215 та ч.2 ст.217 КПК України) про дії які, вчинені ___________________(П.І.Б.) головним спеціалістом відділу ПОІС та М управління ПФУ в м.________________ _________ області , що мають ознаки складу злочину, передбаченого 366 КК України ( службове підроблення ) .
Нами , громадянами України , ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), отримано поштове відправлення у якому було вкладено лист з назвою: Акт № ___ від __.__.201_ року ( далі Акт №___) невідомої перевірки “про неподання фізичною особою -підприємцем ,___________________(П.І.Б.), ЗВІТУ про суми ( у грошовому вимірнику ) нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України” підписаний ___________________(П.І.Б.)та Акт № ____ від __.__.201_ року ( далі Акт №____ )невідомої перевірки “про неподання фізичною особою -підприємцем , ___________________(П.І.Б.), ЗВІТУ про суми ( у грошовому вимірнику ) нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України” підписаний ___________________(П.І.Б.) .
Головний спеціаліст відділу ПОІС та М управління ПФУ в м._______________ __________ області ___________________(П.І.Б.) написала у Акті №___ та Акті № ____, що нею проводилась перевірка інформації Державної податкової служби України про фізичних осіб-підприємців , що ведуть облік доходів і витрат на загальних підставах , здають декларації до органів державної податкової служби про свій дохід та само-зайнятих осіб , які отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності в розрізі суб’єктів господарювання за 2011 року.
Так як єдиним документом ,що передбачає звірення на центральному рівні ,є сумісна Постанова ПФУ та Наказу ДПА “Про затвердження Порядку звірення платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 23.11.2010 N 27-1 та N 886 Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2010 р. за N 1244/18539 пунктом 2 Постанови ,якого було постановлено :
«2. До 31 грудня 2010 року провести звірення платників страхових внесків до Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування» та відповідно до п.2 та 5 Порядку звірення платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування звірення даних платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється шляхом інформаційного обміну на центральному рівні інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронному вигляді або на магнітних та/або інших носіях даних. Для забезпечення можливості Пенсійний фонд України створити бази даних реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування на основі інформаційних систем у яких здійснюється облік страхувальників Пенсійного фонду України шляхом спів-ставлення з базами даних фондів, базою даних Державної податкової адміністрації та взаємного обміну між Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва та Пенсійним фондом України відомостями з реєстраційних карток при вчиненні реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Суб’єкти інформаційного обміну надають Пенсійному фонду України файл-запит з переліком платників визначеного формату».
То таке звірення з Державно податковою службою , щодо нас громадянин -підприємців могло відбутися тільки до __.__.20__ року, оскільки після цього числа жодних реєстраційних дій щодо мене жодним реєстратором не здійснювалось.
Тому у Акті №___ та Акті №___ вказані підроблені відомості , що не могли вчинятися протягом 20__ року , а саме: перевірка шляхом надання Пенсійному фонду України щодо нас інформацію про вчинення реєстраційних дій державною податковою службою України. Крім цього підроблено факт, що під час звірки надаються відомості відмінні від реєстраційних дій , а саме: інформація Державної податкової служби України про фізичних осіб-підприємців , що здійснюють підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування протягом 20__ року ,як вказано у Акті №___ та Акті №___ невідомих перевірок , але не передбачено законодавством.
Тому факт перевірки з даними інформації Державної податкової служби України про фізичних осіб-підприємців , що ведуть облік доходів і витрат на загальних підставах , здають декларації до органів державної податкової служби про свій дохід та само-зайнятих осіб , які отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності в розрізі суб’єктів господарювання за 20__ року у Акті №___ та Акті №___ — є підробленим.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 17, 55, 56, ч.1, 4, 5 ст. 214, першого речення ст. 215 КПК України,
прошу:
7) Прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинені злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань та видати мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію даної заяви про злочини, та її реєстрацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
8) Розпочати за цією заявою про злочини досудове розслідування у формі досудового слідства відносно головного спеціаліста відділу ПОІС та М управління ПФУ в м. ______________ ___________області ___________________(П.І.Б.) за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого 366 КК України ( службове підроблення ) .
9) Повідомити мене письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину за366 КК України ( службове підроблення ) , що вчинені.
Додаток:
1.копія Акту №___ від __.__.201_ року невідомої перевірки складеного ___________________(П.І.Б.) -1 аркуш ;
2.копія Акту №____ від __.__.201_ року невідомої перевірки складеного ___________________(П.І.Б.) — 1 аркуш.

«__ «_______ 2013 року

ЗАЯВНИКИ :

Начальнику _________________ ГУМВС України
в __________ області
вул.______________,__,
міста ______________ ,________ області, _____

Громадян України ,
___________________(П.І.Б.) та
___________________(П.І.Б.)
вул. __________ , буд. __, кв.___
місто ______________
__________ області ,_____
тел. _____________

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИНИ
(у порядку ч.1 ст. 55, першого речення ст. 215 та ч.2 ст.217 КПК України)
про дії які, вчинені громадянкою України ___________________(П.І.Б.) , що мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.189 КК України ( Вимагання ) .
Нами , громадянами України , ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), отримано поштові відправлення у яких було вкладено листи з назвою: ПОВІДОМЛЕННЯ №____ від __.__.201_р(далі Повідомлення №____від__.__.201_р. ),ПОВІДОМЛЕННЯ №____ від __.__.201_р. ( далі Повідомлення №____ від __.__.201_р. ) та Постанови ВП № ________ від __.__.201_ року і ВП №________ від __.__.201_року про проведення виконавчих дій підписане від імені суб’єкта господарської діяльності — юридичної особи з назвою “ Міністерство юстиції України головне управління юстиції у __________ області ______________ міське управління юстиції Відділ державної виконавчої служби” .
Відповідно до того,що Повідомлення №____ від __.__.201_р. та ПОВІДОМЛЕННЯ №____ від __.__.201_р. складено від імені , територіального органу державної виконавчої влади України ,за ч.7 Указу Президента України від 6 квітня 2011 року N 395/2011 “Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України “, Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Луганській області Міністерство юстиції України ( далі Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ) , але у реквізитах цього листа Відділ державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції було вказано чомусь ЄДРПОУ ________, як суб’єкта господарської діяльності .
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (далі — ЄДРПОУ) створений і ведеться у порядку , встановленому Положенням про ЄДРПОУ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N118.
Навіть назва ЄДРПОУ свідчить про те, що до нього не можуть бути внесені відомості про органи державної влади оскільки цей реєстр створений для реєстрації підприємств та організацій України, якими органи влади не можуть бути апріорі.
Згідно п.1 Положення про ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України — це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
Згідно п.3 Положення про ЄДРПОУ до Державного реєстру включаються дані про такі суб’єкти господарської діяльності:
юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;
юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи , розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.
На підставі вищенаведеного до ЄДРПОУ можуть бути внесені відомості виключно про осіб , які здійснюють господарську діяльність і є суб’єкти господарської діяльності.
Таким чином наявність ідентифікаційного коду ЄДРПОУ і реєстрація у ЄДРПОУ доводять ту обставину, що Юридична особа Відділ державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції є суб’єктом господарської діяльності.
Згідно ч.1 ст.8 ГК України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. На підставі приписів ч.2 ст19 Конституції України та ч.1 ст.8 ГК України ЮО “Відділ державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції” не може бути і не є органом державної влади.
У зв’язку з цим ___________________(П.І.Б.) не може бути головним державним виконавцем і тому не є службовою особою державного органу влади, а отже не є суб’єктом владних повноважень і може виступати тільки від себе особисто у статусі громадянина України оскільки здійснення владних повноважень суб’єктами господарювання не передбачено жодною нормою чинного законодавства України.
За таких обставин між громадянами України , ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.), та приватною юридичною особою суб’єктом господарювання “Відділом державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції “або громадянкою України ___________________(П.І.Б.) можуть виникати виключно цивільні правовідносини, які регулюються основним актом законодавства — цивільним кодексом України ( далі — ЦК України) , а у випадку наявності господарських правовідносин Господарським кодексом України ( далі — ГК України).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 173 ГК України :
1. Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
2. Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання та організаційно-господарські зобов’язання.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України :
1. Господарські зобов’язання можуть виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Оскільки між нами громадянами України , ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.) та приватною юридичною особою , суб’єктом господарської діяльності Відділом державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції не може бути укладено і не укладалось будь яких господарських договорів, а предмет спору не випливає з господарських правовідносин, то даний позов не підлягає розгляду у місцевому господарському суді з огляду на приписи ст.17 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України :
1. Зобов’язанням є право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
2. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України :
1. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між нами громадянами України , ___________________(П.І.Б.) та ___________________(П.І.Б.) та приватною юридичною особою суб’єктом господарської діяльності Відділом державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції , а також громадянкою України ___________________(П.І.Б.) не існує жодних правовідносин оскільки не укладалось ні будь яких господарських , ні будь-яких цивільних договорів та не вчинялось будь-яких інших правочинів, які б мали юридичним наслідком виникнення взаємних прав та обов’язків.
Не зважаючи на те, що у нас відсутні будь які зобов’язання перед суб’єктом господарювання приватною юридичною особою “Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського “, що має ЄДРПОУ _________ та особисто перед громадянкою України ___________________(П.І.Б.) , остання складає якісь Повідомлення № ____ та № ____ від __.__.201_ року та Постанови ВП №_________ від __.__.20__ року та ВП №________ від __.__.20__року прикриваючись іменем приватної юридичної особи суб’єкта господарської діяльності “Відділу державної виконавчої служби ________________ міського управління юстиції “ .
Таким чином громадянка ___________________(П.І.Б.) Складає Постанови від імені приватної юридичної особи суб’єкта господарської діяльності ,Відділу державної виконавчої служби ________________ код за ЄДРПОУ ________ суму у грошовому вимірі ___ гривень вимагає так само перерахувати :
- на рахунок суб’єкта господарювання приватної юридичної особи “ Управління ПФУ в м. ______________ “ , що має ЄДРПОУ ________ ; ;
- та ще й на не бюджетний рахунок №______________ МФО______ .
Оскільки за нормами ч.6 статті 9. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску ЗУ “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на який вона посилається у рішенні встановлено :
“6. Для зарахування єдиного внеску в центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску”.
За п.2.1 Наказу Міністерства фінансів України від 31.08.2011 N 1077 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 вересня 2011 р. за N 1095/19833 Про затвердження Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
“2.1. Пенсійний фонд України та територіальні органи Пенсійного фонду України (далі — органи Пенсійного фонду України) відкривають в органах Казначейства України не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі — рахунок 3719) “.
Крім того відповідно до відповіді від __.__.201_ року №___________ приватної юридичної особи, суб’єкта господарської діяльності ,управління ПФУ в м._______________ в управлінні Державної казначейської служби України у м.______________ управлінням відкрито рахунки із балансовим рахунком ____ і один з яких і є не-бюджетний рахунок №______________.
Тому така протиправні Постанови та Повідомлення громадянки України ___________________(П.І.Б.) Перерахувати нашу приватну власність гроші у розмірі ___ гривень з кожного на позабюджетний рахунок №______________ МФО ______ юридичної особи приватного права суб’єкта господарської діяльності управління ПФУ в м.______________ __________ області , яка має код за ЄДРПОУ ________ є ще одним підтвердженням , що така вимога не може виходити від органу державної влади , оскільки за нормами статті 3 Обмеження фінансування органів державної влади Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»
«Органам державної влади забороняється … мати позабюджетні спеціальні рахунки «.
Тому такі дії громадянки України ___________________(П.І.Б.) носять ознаки складу злочину встановленого статті 189. (Вимагання) КК України .
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 17, 55, 56, ч.1, 4, 5 ст. 214, першого речення ст. 215 КПК України,
прошу:
1.)Прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинені злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань та видати мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію даної заяви про злочини, та її реєстрацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.)Розпочати за цією заявою про злочини досудове розслідування у формі досудового слідства відносно громадянки України ,___________________(П.І.Б.) , що мають ознаки складу злочину, передбаченого за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст.189 ( Вимагання ) Кримінального Кодексу України.
3.)Повідомити нас письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст. 189 ( Вимагання ) Кримінального Кодексу України, що вчинені.
Додаток :
1. Копія Повідомлення №____ від __.__.201_р.-1 аркуш;
2. Копія Повідомлення №____ від __.__.201_р.-1 аркуш;
3. Копія Постанови ВП №_________ від __.__.201_ року -1 аркуш ;
4.Копія Постанови ВП №________ від __.__.201_року — 1 аркуш .

«_____» _______ 2013 року

ЗАЯВНИКИ :