25 березня, відгукнувшись на заклик Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні відзначити Годину Землі акціями піклування про природні об’єкти України, учасники Польсько-українського Партнерства «ВідріС» здійснили моніторинговий обхід Державного ландшафтного заказника «Балка Північна Червона». Цей об’єкт природно-заповідного фонду, розташований у Тернівському районі міста, заснований за постановою Ради Міністрів УРСР від 12 грудня 1983 року № 49. Біологічне розмаїття представлене майже чотирма сотнями видів рослин, у тому числі 46 видами, що охороняються, та 8 червонокнижними, сотнями видів комах, у тому числі червонокнижними, багатьма видами птахів, плазунів і невеликої кількості ссавців.
До складу робочої групи увійшли члени громадських організацій «Криворізьке міське правозахисне товариство», організацій «Зелений світ» Тернівського і Покровського районів міста та активні громадяни.
Згідно законодавчих норм, найголовнішими умовами збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду є: встановлення заповідного режиму, організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів, додержання вимог щодо охорони територій та об’єктів природно- заповідного фонду під час здійснення різного роду діяльності. Обов’язковою умовою дотримання відповідного режиму є встановлення в натурі меж територій та об’єктів природно- заповідного фонду.
Учасники природоохоронної експедиції потрапили в ситуацію, яка свідчила про те, що на місці відсутні будь-які ознаки того, що якась ділянка самої балки є об’єктом природно-заповідного фонду і перебуває під охороною держави. На місцевості відсутні ознаки розмежування території, що охороняється, не позначені межі між заказником державного і заказником місцевого значення, не позначена буферна зона. Як наслідок, там роками не дотримується заповідний режим: на заповідній території вздовж балки існує наїзджена транспортними засобами степова дорога, зустрічаються численні згарища зі слідами пікніків, копанки з вилучення цибулинних, скупчення завезеного побутового сміття, інвазії бур’янів на ділянках порушених грунтів, має місце випасання худоби.
Спираючись на графічне зображення меж охоронної зони, можна дійти висновку про некваліфіковане винесення за межі заказника цінних елементів рельєфу, якими є «гривки» останців скельних виходів на поверхню землі, а також ділянок з наявною реліктовою степовою рослинністю. Долучення цих ділянок до території заказника дають можливість збільшити його загальну площу на десятки гектарів, що завжди сприяє стійкості природної рівноваги об’єктів. Очевидною є штучність розділення єдиного природничого комплексу, розташованого на унікальному геологічному розтині скельних порід, на 2 заказника різного статусу – державного і місцевого.
Відповідальність за охорону заказника покладена на управління містобудування, архітектури та земельних відносин міськвиконкому Криворізької міської ради. Проте формально проголошена охорона без вжиття елементарних заходів її забезпечення має наслідком постійно зростаючу деградацію природного середовища заказника, що може призвести до припинення його існування.
Микола Коробко
Світлини: А. Литвиненка, С. Дашковського
Детальний фотозвіт за посиланням: https://photos.google.com/share/AF1QipMMa8q_b0o05-UtigQLFQxAZjqhpyf_KzwFpATXX8T56Aw9nBt4mdS5bRk06hlInw?key=OXlJa1UzTjdyNkI0Nl96SVZ2WWQyXzdYRm1zcWRB